Учитель початкових класів Омельченко Л.І.
Тема: Василь Сухомлинський «Сива волосинка»
Задачі: розвивати критичне мислення, пам'ять, уяву, мову; виховувати пошану і любов до матусі.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I.Стадія ревокації
1. Скласти і пояснити прислів’я:
( робота у парах )
А)У сина болить пальчик, а у матері серце.
Б) Мама ляже на мокрому, а дитині постелить на сухому.
В) Хто матір забуває, тому гірко буває.
Г) Материнська доброта безкрая, як море.
Д) Коли запропонували принести найкрасивішу річ, ворона принесла своє вороня.
2. Хвилинка поезії (вірші про маму)
3. Асоціювання
МАМА
II. Складання передбачення за ключовими словосполученнями:
- маленький хлопчик;
- три сиві волосинки;
- посивіла ще одна волосинка;
- поліз на високе дерево;
- серце заболіло.
III. Встановлення порядку речень
3. Пам'ятаєш, ти поліз на високе дерево.
2. А від чого у вас боліло серце?
1. Чого це посивіла ще одна волосинка?
4. А як на товстій гілці сидітиму, волосинка не посивіє?
IV. Усвідомлення тексту
1) Читання першої частини, постановка питань небуквального характеру:
- Хто помічав сиві волосинки у своєї матусі?
- Про що свідчать сиві волосинки матусь?
- Чому сивіють наші мами?
2) Читання другої частини, постановка питань небуквального характеру:
- Від чого застерігає, над чим примушує задуматись ця розповідь?
3) Перевірка правильності встановлення порядку речень.
V. Міркування
- Що значить любити маму?
- Мама прийшла з роботи дуже втомлена, як ти запропонуєш свою допомогу?
- Що ти зробиш, щоб принести мамі радість?
VI. Сенкант
Хто? Мама
Яка? Найдобріша, найтерпілівіша, всепрощаюча.
Що вона дає нам? Життя, радість.
VII. Есе
«Сиві волосинки моєї матусі»
VIII. Підсумок уроку
Усмішка
Був травневий сонячний ранок. На зелених луках, що починалися зараз же за селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок.
Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулась. Їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку.
|