22 січня Україна відзначає
День Соборності, приурочений до Акту об'єднання цього дня Української Народної
Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
Соборність українських земель має глибоке
історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну,
соборну державу та є інтегральним результатом складного і довготривалого
процесу її формування. В часи феодального роздроблення земель Київської Русі
заклики до спільних дій окремих князів супроводжували літописний період
української історії. Образ скривдженої України та православної віри,
необхідність її оборони надихав козацькі полки Богдана Хмельницького. В
народній пісенній та епічній творчості сакральна Україна завжди уявлялась як
єдине тіло від Сяну до Дону.
Відновлення української держави – «української
Речі Посполитої» – в сонмі слов'янських народів стало політичним кредо
кирило-методіївських братчиків. У маніфесті від 10 травня 1848 р. Головна
Руська Рада, перша українська політична організація Галичини, заявила про
єдність 15-мільйонного українського народу та його земель, примусово поділених
між Російською та Австрійською імперіями і підтримала національні права інших
поневолених народів. Прикметно, що день
Соборності припадає на період великої радості від Різдва Христового, радості
людини , що благоговіє перед таїною Спасіння, переживає чудо великого
оновлення. Утвердження єдності народу у соборній державі, чуття великої родини
як у далекому 1919, так і сьогодні завжди було і є чудом оновлення.В школі пройшли години спілкування,уроки-дебати. Вчитель історії Гвоздецький М.М.
|